Моніторингові дослідження

                                                              
ПОЛОЖЕННЯ

про моніторинг в Кривенській загальноосвітній школі І-ІІ ст.

 

1.         Загальні положення

            Моніторинг в Кривенській ЗОШ І-ІІ ст. – це система заходів щодо збирання, опрацювання, аналізу та поширення інформації з метою вивчення й оцінювання стану функціонування певного суб’єкта освітньої діяльності чи освітньої системи у школі загалом та прогнозування її розвитку на основі аналізу одержаних даних і виявлених тенденцій та закономірностей.

            Сутність моніторингу полягає в його функціональному зв’язку з усіма етапами управління, разом з якими він утворює замкнений цикл регулювання.

2.                  Об’єкти моніторингу

2.1.            Об’єкти моніторингу – система освіти в школі, процеси, що відбуваються в ній, діяльність учасників навчально-виховного процесу, явища.

2.1.2.      Система освіти: неповна загальна.

2.1.3.      Процеси: педагогічний процес загалом та його окремі складові.

2.1.4.      Діяльність: трудова, навчальна, виховна.

2.1.5.      Явища: вихованість та освіченість учня, майстерність педагога тощо.

2.2.            Будь-який моніторинг передбачає аналіз демографічних, соціальних, економічних, психологічних, педагогічних аспектів.

2.3.            Групи об’єктів моніторингу:

2.3.1        Статистичні категорії: ресурси (фінансові, матеріальні, людські тощо), явища (якість викладання предметів, рівень освітньої підготовки та вихованість учнів, кваліфікація вчителів, компетентність   тощо).

2.3.2        Динамічні категорії: процес (навчальний, виховний; внутрішній та зовнішній контроль   тощо), діяльність (учнівська, вчительська та ін.).

3.                  Загальні види моніторингу та види внутрішкільного моніторингу

3.1.      Види моніторингу у залежності від того,  хто його здійснює:

3.1.1.   Внутрішній моніторинг проводять члени педагогічного колективу (творчої групи „Моніторингові дослідження у школі”) з метою досягнення ефективності адміністрування, активізації навчально-виховної діяльності, виявлення прогалин у знаннях учнів, проведенні експериментально-дослідницької роботи, науково-методичної роботи, атестації педагогічних працівників тощо. Результати цього моніторингу мають вагу лише у внутрішньому використанні. Не всі результати, отримані під час внутрішнього моніторингу треба оприлюднювати, деякі доцільно використовувати в подальшій роботі без оголошення.

3.1.2.   Зовнішній моніторинг здійснюють незалежні установи (МОН України,  районний відділ освіти, центри моніторингових досліджень тощо) найчастіше для отримання статистично значущої достовірної інформації, яка є основою освітньої статистики держави.

3.2.      Види моніторингу за цілями:

3.2.1.   Діагностичний моніторинг визначає рівень успішності учнів за окремими предметами навчального плану шляхом використання різних тестів та методик, наприклад, аналізу моніторингових досліджень рівня навчальних досягнень учнів з предметів тощо. Завдяки цьому типу моніторингу можна визначити слабкі та сильні сторони академічних навичок учнів незалежно від їх особистості.

3.2.2.   Моніторинг діяльності – передбачає вимірювання та порівняння на основі стандарту або норми.

3.3.      Види моніторингу в освіті за засобами їх проведення:

3.3.1.   Педагогічний (освітній) моніторинг передбачає визначення стану об’єкта в будь-який час із наступним прогнозуванням його розвитку.

3.3.2.   Дидактичний моніторинг передбачає стеження за різними аспектами навчально-освітнього процесу.

3.3.3.   Виховний моніторинг передбачає різнобічне дослідження навчально-виховного процесу.

3.3.4.   Соціологічний моніторинг полягає в науково-інформаційній допомозі у реалізації соціальних програм (проектів) тощо.

3.3.5.   Соціально-психологічний моніторинг відстежує систему колективно-групових, особистісних відносин за характером психологічної атмосфери колективу, групи.

3.4.      Види моніторингу у залежності від засобів збору інформації:

3.4.1.   Опис об’єкта моніторингу без вимірювання.

3.4.2.   Використання фізичних вимірювань об’єкта.

3.4.3.   Використання системи розроблених та загальноприйнятих критеріїв та індикаторів.

3.4.4.   Вимірювання відбуваються опосередковано, з використанням технологій наукового дослідження, системи критеріїв та показників.

3.5.      Види внутрішкільного моніторингу якості освіти:

3.5.1.   Педагогічний – вивчення рівня навчальних досягнень учнів, якості змісту освіти.

3.5.2.   Психологічний  - вивчення емоційної рівноваги, моральних цінностей тощо.

3.5.3.   Соціологічний – вивчення соціальних умов життя, навчання і праці учасників навчально-виховного процесу.

3.5.4.   Медичний – вивчення стану фізичного здоров’я, наявність програм соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.

3.5.5.   Статистичний  - збирання статистичної інформації відповідно до показників державної та відомчої статистичної звітності.

3.5.6.   Ресурсний – вивчення обсягів, розподілу та якості забезпечення системи загальної середньої освіти матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними ресурсами.

3.5.7.   Кадровий – вивчення кадрового складу педагогів, аналіз системи підготовки, перепідготовки та підвищення рівня кваліфікації кадрів  тощо.

3.5.8.   Управлінський – комплексний аналіз системи загальної середньої освіти за різними групами показників для вироблення управлінського рішення, оцінювання ефективності державного управління загальною середньою освітою та її якістю.

3.6.      Види внутрішкільного моніторингу за масштабом цілей освіти:

3.6.1.   Стратегічний.

3.6.2.   Тактичний.

3.6.3.   Оперативний.

3.7.      Види внутрішкільного моніторингу за етапами навчання:

3.7.1.   Вхідний або вибірковий.

3.7.2.   Навчальний або проміжний.

3.7.3.   Вихідний або підсумковий.

3.8.      Види внутрішкільного моніторингу за часовою залежністю:

3.8.1.   Ретроспективний.

3.8.2.   Попереджувальний.

3.8.3.   Випереджаючий.

3.8.4.   Поточний.

3.9.      Види внутрішкільного моніторингу за частотою процедур:

3.9.1.   Разовий.

3.9.2.   Періодичний.

3.9.3.   Систематичний.

3.10.    Види внутрішкільного моніторингу за охопленням об’єкту спостережень:

3.10.1. Локальний.

3.10.2. Вибірковий.

3.10.3. Суцільний.

3.11.    Види внутрішкільного моніторингу за організаційними формами:

3.11.1. Індивідуальний.

3.11.2. Груповий.

3.11.3. Фронтальний.

3.12.    Види внутрішкільного моніторингу за формами об’єкт-субєктних відносин:

3.12.1  Зовнішній або соціальний.

3.12.2. Взаємоконтроль.

3.12.3. Самоаналіз.

3.13.    Види внутрішкільного моніторингу за інструментарієм, що використовується:

3.13.1. Стандартизований.

3.13.2. Нестандартизований.

3.13.3. Матричний.

3.13.4. Інші.

4.                  Рівні моніторингу у школі

4.1.      Індивідуальний (учнівський, учительський, адміністративний). На цьому рівні відбувається самооцінка суб’єктами моніторингу якості своєї загальноосвітньої та професійної підготовки, суспільної професійної та життєвої компетенції, досвіду оволодіння певними способами діяльності, навичками критичного мислення тощо.

4.2.      Локальний ( у межах школи). На цьому рівні відбувається оцінювання школою учасників навчально-виховного процесу щодо якості освіти, досягнення ними поставленої мети в опануванні вимог державного стандарту відповідного рівня освіти, коригування стратегії розвитку  за соціальними, педагогічними, економічними та іншими показниками. Проведення моніторингу на локальному рівні виконує роль самоконтролю, результати якого використовуються для внутрішніх потреб школи. Головною метою такого дослідження є збір інформації для вироблення стратегії й тактики вдосконалення діяльності школи, навчально-виховного процесу та діяльності кожного учасника навчально-виховного процесу. На цьому рівні виробляються психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на корекцію навчальної та організацію індивідуальної роботи.

5.                  Етапи проведення моніторингу у  школі

5.1.      Ініціювання проведення моніторингу (замовники) – у школі відповідно Програми моніторингових досліджень на навчальний рік.

5.2.      Підготовка до проведення моніторингу:

            I етап. Орієнтовна програма моніторингу

            1.         Визначення мети й завдань дослідження.

            2.         Визначення об’єктів дослідження.

            3.         Розрахунок та формування вибірки.

            4.         Побудова дослідження у вигляді гістограми  :

·         визначення термінів і процедур дослідження;

·         підбір та підготовка (навчання) координаторів дослідження.

5.         Визначення критеріїв і показників оцінювання.

6.         Вибір методів дослідження й узагальнення статистичної інформації.

II етап. Розробка інструментарію

1.                  Розробка вимірювального інструментарію (тестів, анкет, їх апробація, одержання стандартизованого інструментарію).

2.                  Підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження всіх рівнів та його учасників.

3.                  Вибір статистичних і математичних методів опрацювання та обрахунку одержаних результатів дослідження.

4.                  Вибір форми узагальнення статистичної інформації.

5.3.            Проведення дослідження:

·         пілотне дослідження (підготовка учасників, їх інструктаж);

·         опрацювання результатів, виявлення і аналіз помилок, оцінювання похибок;

·         основне дослідження.

5.4.            Обробка та узагальнення отриманих результатів.

5.5.            Аналіз та інтерпретація результатів дослідження:

·         узагальнення статистичної інформації;

·         виявлення чинників впливу;

·         оцінювання отриманих результатів аналізу, їх інтерпретація, підготовка висновків;

·         формулювання рекомендацій щодо коригувальної роботи, усунення негативних чинників, формування освітньої політики;

·         оприлюднення результатів дослідження.

6.                  Функції учасників групи „Моніторингові дослідження”

6.1.      Функції керівника групи:

6.1.1.   керує роботою групи „Моніторингові дослідження”;

6.1.2.   здійснює безпосередню підготовку до проведення моніторингу;

6.1.3.   контролює проведення групою моніторингового дослідження у вказані терміни, обробку результатів;

6.1.4.   бере участь в аналізі та інтерпретуванні результати дослідження;

6.1.5.   складає План моніторингових досліджень на навчальний рік;

6.1.6.   звітує перед директором за виконання Плану;

6.1.7.   несе відповідальність за нерозголошення отриманої інформації;

6.1.8.   оприлюднює результати моніторингових досліджень за погодженням директора школи.

6.2.      Функції учасника групи:

6.2.1.   бере участь у підготовці до проведення моніторингу;

6.2.2.   безпосередньо здійснює проведення моніторингових досліджень;

6.2.3.   безпосередньо здійснює обробку отриманої інформації, узагальнює її та подає керівнику групи для її аналізу та інтерпретації;

6.2.4.   може брати участь у аналізі та інтерпретації узагальнених матеріалів дослідження;

6.2.5.   у своїй діяльності підпорядковується керівнику групи;

6.2.6.   несе відповідальність за нерозголошення отриманої інформації.

6.3.      Керівником цільового моніторингового дослідження може бути заступник директора з НВР за погодженням з керівником групи та за згодою директора школи.

7.                  Терміни та місце зберігання матеріалів моніторингових досліджень

7.1.      Моніторингові дослідження за поточний навчальний рік зберігаються у кабінеті заступників директора з навчально-виховної роботи, інші – в архіві.

7.2.      Термін зберігання моніторингових досліджень від 1 року до 5 років.

8.                  Керівництво діяльністю

8.1.      Керівництво проведення моніторингових досліджень у школі здійснюється директором школи, керівником групи „Моніторингові дослідження”.

                                                                                                                                                        

                                                                                                        «Затверджено»

                                                                                                        на засіданні ради 

                                                                                                        Кривенської ЗОШ І-ІІ ст.

                                                                                                        «12» вересня 2015 протокол № 1

Положення

про рейтингову систему контролю рівня навчальних досягнень

учнів 2-4 та 5-9 класів Кривенської ЗОШ І-ІІ ст.

1.     Загальні положення

Рейтингова система – нова технологія оцінювання результатів навчального процесу, підвищує зацікавленість учнів  до навчання. Положення розроблене з метою підходу до контролю рівня навчальних досягнень учнів в умовах 12-бальної системи оцінювання.

До функцій рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень учнів належать

-         Навчальна:

Ø заохочує до систематичної праці, сприяє удосконаленню умінь та навичок;

Ø підвищує рівень засвоєння знань, стимулює активність

-         Розвиваюча:

Ø активізує пізнавальну діяльність;

Ø розвиває мислення, волю, потребу самоконтролю

-         Виховна:

Ø формує мотивацію навчання, потребу в знаннях;

Ø розвиває почуття особистої відповідальності

-         Компонентами рейтингової системи є:

Ø академічний компонент;

Ø науково-дослідницький компонент;

Ø морально-етичний компонент

2.     Форми узагальнення  рейтингового показнику

Результати з усіх компонентів визначаються по завершенню І семестру та навчального року. Загальна сума балів з усіх предметів академічного компоненту, науково-дослідницького компоненту, морально-етичного компоненту складає рейтинг учня.

Академічний компонент визначається класним керівником як сума балів з усіх предметів за І семестр та за результатами річного оцінювання

Науково-дослідніцький компонент  визначається заступником директора з навчально-виховної роботи і відповідно до досягнутих результатів з предметних олімпіад ІІ, ІІІ, ІУ етапів, МАН ІІ, ІІІ етапів. У випадку, коли учень досяг певних  результатів з різних предметів або в різних секціях МАН, то рейтингові бали додаються. Участь у наукових конкурсах, ділових іграх та турнірах, які проводяться іншими навчальними закладами, прирівнюються до ІІІ етапу предметних олімпіад з нарахуванням відповідних рейтингових балів.

Морально-етичний компонент враховує виконання  Статуту школи та положень внутрішньошкільного розпорядку. За порушення тих чи інших положень від рейтингу учня віднімаються рейтингові бали. Право віднімати рейтингові бали має адміністрація за представленням  вчителя, класного керівника, учнівського самоврядування, інших співробітників школи. У випадку, якщо сумарна кількість  балів, яку треба відняти, перевищує 5 балів, то розгляд питання про поведінку даного учня  виноситься на педраду, раду школи.

3.Підбиття підсумків рейтингу

1.     Рейтинговий бал учня підраховується наступним чином. Суму балів учня отриманих за семестрову атестацію (рік)  ділити на кількість предметів

2.     Результат нижче 70% є показником низького рейтингу учня.

3.     За перемогу в районних та обласних олімпіадах, МАН, предметних турнірах, конкурсах нараховуються бонусні бали. За І, ІІ, ІІІ місце відповідно додаються 3,2,1 бал.

4.     За  найбільшою кількістю балів серед  учнів 2-4 класів, 5-9  класів визначити переможців (І, ІІ, ІІІ місце) на звання «Кращий учень школи», помістити на шкільну «Дошку пошани»

 Пам’ятка         

 Види моніторингу:

· Директорський моніторинг; 

· Адміністративний моніторинг; 

· Педагогічний моніторинг; 

· Учнівський моніторинг. 

Директорський - вивчає управлінську діяльність керівника загальноосвітнього    навчального закладу. Результат - розвиток освіти в загальноосвітньому навчальному закладі і підвищення рівня самоорганізації адміністрації навчального закладу;

Адміністративний - управлінську діяльність адміністрації навчального закладу в цілому, результат - поліпшення якості роботи вчителів; 

· Педагогічний - діяльність вчителів по організації навчально-виховного процесу, результат - підвищення рівня навченості учнів і самоорганізації вчителів; 

· Учнівський - діяльність учнів по самоврядуванню, процесом засвоєння знань, результат - позитивна динаміка рівня та якості засвоєння змісту освіти, а також рівня можливостей учнів застосовувати отримані знання на практиці. 

Етапи моніторингового  процесу:

Підготовчий :

v створення робочої групи з питання  проведення моніторингу;

v ознайомлення з метою, завданнями, принципами  його реалізації;

v розподіл обов’язків між членами робочої групи;

v створення банку педагогічного досвіду з даного питання;

v створення науково- інформативної бази;

v розробка інструментарію моніторингу.

 Практичний:

v збір інформації: відвідування уроків, проведення анкетування, бесіди, аналіз документації;

v обробка інформації.

Аналітичний:

v порівняння отриманих результатів із нормативними показниками;

v робимо висновки про відповідність нашої освітньої діяльності державним стандартам, вимогам програм, законодавчим актам та інструкціям.

Корекційний:

v вносимо корективи до перспективного плану навчально-методичної роботи колективу.

Форми моніторингу

для визначення професійного рівня вчителя, ефективності його діяльності:

·        анкетування та самотести (виявлення суб’єктів орієнтування вчителя під час вирішення професійних питань);

·        карта відстеження ефективності уроку (зокрема заповнюють учитель та учні, порівнюють їх);

·        відстеження уроку на діалогічній основі "вчитель-адміністратор".

                                     

Принципи освітнього моніторингу :

• Системності;
• Об’єктивності;
• Безперервності;
• Перспективності;
• Гуманістичної спрямованості;
• Відкритості;
• Оперативності