Чудовий ландшафт має такий
великий виховний
вплив на розвиток
молодої душі, з
яким важко
суперечити
впливу педагога, і що
день, проведений дитиною серед гаїв
і полів…вартий багатьох тижнів,
проведених на
навчальній лаві.
К. Д. Ушинський
Чистим і не вичерпним джерелом
духовності, моральності та культури сучасної людини є почуття любові до
Батьківщини, отчого краю, глибока повага до віковічних народних традицій.
Батьківщина для кожного бере свій
початок від теплої рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої, як
краплина роси, рідної мови, отієї стежини в рідному краї, біля воріт. І хоч би
де ми не перебували, хоч би куди пролягли наші життєві шляхи, в думках і
спогадах повертаємося до рідних місць. Та щоб по-справжньому любити рідний
край, його треба пізнавати, вивчати і знати.
У сучасних умовах розвитку школи
необхідність та важливість використання краєзнавства в системі навчально –
виховної роботи сумнівів не викликає.
Саме у початковій школі закладаються основи
світогляду дитини, виховується любов до рідного краю, повага до свого народу,
формується відповідальне, гуманне ставлення до природи. Одним із засобів, що
допомагають успішному вирішенню цих завдань, є використання краєзнавчого
матеріалу із його невичерпними можливостями для навчання і виховання
учнів.
Тому я вирішила працювати над проблемою
" Розвиток природнього потенціалу дітей через використання краєзнавчого
матеріалу шляхом використання ІКТ"
Аналіз наукових досліджень свідчить про
те, що роль краєзнавства високо оцінювалась у класичній педагогіці. На
необхідність широкого використання краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному
процесі вказували у ХVІІ ст. Я. А. Коменський, у ХVІІІ–ХІХ ст. – А. Дістервег,
Й. Г. Песталоцці, Ж. Ж. Руссо
На
Україні важливість шкільного краєзнавства у формуванні особистості
висвітлювалася у філософських поглядах О. В. Духновича, Г. С. Сковороди.
У педагогічних творах К. Д. Ушинського
переконливо доведена
необхідність
ознайомлення дітей з природою в процесі спостереження реальних явищ і предметів
найближчого оточення, а також підкреслюється важливість нагромадженого в
результаті цього чуттєвого досвіду учнів для їхнього розумового, морального та
фізичного розвитку.
А.С.Макаренко вважав, що людську особистість, її характер,
темперамент, трудові і розумові навички слід формувати на основі того
краєзнавчого матеріалу, який притаманний тому чи іншому регіону, в якому
проживає вихованець, доносити до його свідомості насамперед здобутки свого
народу. Ніщо так не впливає на формування особистості, як традиція. Адже
зберегти традиції, доповнити в них щось нове - надзвичайно важливе завдання
кожної школи, а тому найкращі школи - це ті, які нагромадили певні традиції,
які використовують у своїй навчально-виховній роботі звичаї, традиції, обряди,
наукові та пізнавальні матеріали передових діячів рідного краю. На його думку,
саме краєзнавчі здобутки сприяють гармонійному розвитку особистості.
В.О. Сухомлинський теж у своїх працях широко
розкрив важливе значення
вивчення
природи рідного краю як засобу всебічного розвитку особистості. У природі він
вбачав вічне джерело дитячого розуму, фантазії та словесної творчості. Великий
педагог закликав вчителів і батьків вести юне покоління шляхами героїчного
минулого і прекрасного сьогодення, зокрема на краєзнавчому принципі “збудована”
і його визначна праця “Серце віддаю дітям”.
Сучасні педагоги та науковці теж приділяють
велике значення навчанню і вихованню дітей на краєзнавчому матеріалі.
Так
педагог Г. Нагорна зазначає, що
систематичне і послідовне ознайомлення
молодших
школярів з краєзнавчим матеріалом допомагає їм краще вивчити
свою
місцевість, її своєрідність. І що використання цього матеріалу пожвавлює уроки
природознавства, робить їх цікавими.
Валентина Савицька, доцент кафедри
філологічних дисциплін, пише: “Однією з
важливих форм розвитку творчої думки учнів початкових класів є письмові роботи
на краєзнавчому матеріалі. Вони виховують почуття любові до рідного краю, його історії, героїчних традицій, поглиблюють
знання учнів про природу, свою місцевість, кращих людей”.
Сутність поняття «краєзнавчий матеріал» визначається нами як
сукупність
відомостей
про природу, історію, економіку та культуру рідного краю,
адаптованих
до опрацювання їх на уроці учнями під керівництвом вчителя.
Працюючи над цією проблемою, я визначила
необхідні умови, які забезпечать ефективність роботи. А саме:
- у процесі добору краєзнавчого матеріалу до
уроку необхідно дотримуватись
критеріїв: науковості, доступності,
багатофункціональності, емоційної
насиченості та особистої значущості для
учнів;
- використання краєзнавчих відомостей має
здійснюватися систематично та
цілеспрямовано;
- під час розробки методики використання
краєзнавчого матеріалу необхідно
враховувати пізнавальні особливості
молодших школярів, специфіку
навчальних предметів та спиратись на
пізнавальну активність учнів.
Ще однією важливою дидактичною умовою, що
забезпечує ефективне
використання
краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах, є
врахування
його взаємозв’язку з основним програмним матеріалом.
Краєзнавчий матеріал, який планую
використати на уроці, має бути яскравим,
цікавим, емоційно насиченим, поданим не лише у вигляді текстів чи
словесних описів, а й у наочному. Способи опрацювання його мають бути
різноманітними
(бесіда, спостереження учнів, розповідь учителя, короткі
повідомлення
школярів, бесіда з опорою на наочні посібники краєзнавчого
характеру),
чергуватися між собою і опиратися на пізнавальну активність
учнів
.
Для молодших школярів посильними і цікавими
є не лише спостереження за вільно обраними краєзнавчими об’єктами і розповіді
про них, а й залучення їх до самостійного пошуку і добору особистісно-значущої
краєзнавчої інформації. Ступінь моєї підтримки у кожному випадку є різним і
визначається, головним чином, рівнем розвитку інтелектуальних умінь учня. Така
форма роботи є виявом педагогіки співробітництва, оскільки вона дозволяє
оптимально поєднати навчальні функції учителя з пізнавальними інтересами учня.
Вибір способу опрацювання краєзнавчого
матеріалу залежить також від
специфіки
навчального предмета, його мети, основних завдань і змістової
насиченості.У початковій школі, де відбувається комплексне
пізнання дитиною
навколишньої
дійсності (природи і суспільства), краєзнавчий матеріал
(природничий,
історичний, літературний, географічний) використовую на багатьох уроках з
різних навчальних предметів, враховуючи їх специфіку:
Природознавство – природничий, географічний та
історичний матеріал
Літературне
читання – історичний та літературний матеріал
Українська
мова - історичний та літературний матеріал
Математика - географічний та історичний матеріал
Образотворче
мистецтво – природничий матеріал
Трудове
навчання – природничий матеріал
Наприклад: На уроках української мови пропоную учням текст про відомих людей,
річки Тернопільщини , в якому потрібно підкреслити велику букву, виписати власні назви,
виписати іменники,прикметники, дієслова, числівники та інше . На математиці
часто пропоную розв'язати задачі складені на основі місцевого матеріалу. Наприклад: У 4 класі при вивченні теми
"Письмове додавання і віднімання багатоцифрових чисел. Розв'язування
рівнянь" подаю довідку краєзнавчого змісту: "Найдавнішим містом
нашого краю є м.Теребовля. Воно засноване у
1097 р. Перші згадки про м. Тернопіль з'явилися у 1540 р. , про
Підволочиськ – у 1463 р., про Скалат – у 1564 р."Завдання : Порахуйте,
скільки років має кожне з міст.
Причому, краєзнавчі відомості, що
опрацьовую, мають бути не уривчасті й розрізнені, а впорядковані в певну,
логічно побудовану, завершену систему. Тобто, починаючи навчальний рік, чітко
визначаю обсяг краєзнавчих знань та вмінь, який необхідно засвоїти учням.
Використання краєзнавчого матеріалу на
уроці починаю з перших днів навчання дітей. У 1 класі основна роль у цьому
належить мені. Маю складену краєзнавчу абетку, добираю місцевий матеріал, сама
його розповідаю, зачитую цікаві відомості, показую ілюстрації. Найчастіше роблю це у ігровій формі:
робимо " Мандрівку на чарівному
килимі" із зупинками-цікавинками. З природознавства до теми розділу «Рідний
край» розробила до кожної теми презентацію у фото та малюнках, оскільки учні ще
не досить добре вміють читати.
Чим дорослішими стають діти, тим активнішою
стає їхня краєзнавча діяльність. Доручаю учням 2-го - 4-го класів добирати
цікавий місцевий матеріал до теми, що буде вивчатися, і виступати з короткими
повідомленнями в класі. До теми Д. Білоус «У назвах міст і сіл слова…». А
Коваль «Місто Чернігів»( 4 клас)
пропоную учням підготувати повідомлення про походження назв міст і сіл
нашого краю. Цікавою формою краєзнавчої активності учнів є оформлення ними
невеликих проектів, підготовлених за
власним бажанням. При вивченні теми Розробка проекту «Славетні Українці» («Я у
світі»,3 клас) пропоную учням підготувати повідомлення про відомих людей
Тернопільщини. Практикую створення
учнями малюнків на краєзнавчу тематику. Такі завдання краєзнавчого
змісту розвивають творчість, активність, самостійність учнів та сприяють
формуванню у них стійкого інтересу до вивчення свого краю.
Як свідчать здобутки передового
педагогічного досвіду та власний досвід, залучений до уроку краєзнавчий
матеріал може використовуватися для:
–
актуалізації знань учнів, їхнього чуттєвого досвіду;
–
ілюстрації і конкретизації основних програмних положень уроку;
–
збудження інтересу учнів до нової теми;
–
формування на його основі нових понять і уявлень;
–
закріплення і систематизації вивченого матеріалу;
–
перевірки міцності та усвідомленості знань учнів;
–
урізноманітнення та диференціації домашньої самостійної роботи;
–
здійснення зв’язку навчання з життям; розширення кругозору учнів.
Найчастіше це роблю, в процесі викладу
основного програмового матеріалу для конкретизації та ілюстрації окремих його
положень. Наприклад: 1 клас .Тема: « Якими бувають рослини». З метою реалізації
поставлених до уроку завдань учням
пропоную такі види роботи:
1.Пригадайте,
які дерева та кущі ростуть по дорозі від вашого дому до
школи, біля нашої школи, у селі?
2. Що схожого та відмінного є між ними?
3. Які із запропонованих у гербарію рослин нашої
території є культурні,
а які дикорослі? Відповідь проілюструйте
прикладами.
4. Пригадайте, які хвойні та листяні дерева
ростуть у парку біля школи?
Відповіді учнів доповнюю цікавими
відомостями про місцеві рослини та супроводжую їх показом, малюнків,
ілюстрацій.
Використовую краєзнавчий матеріал з метою
систематизації знань учнів у формі
дидактичної гри «Свій чи чужий» та інші.
Називаю будь-який об'єкт (рослину, тварину, корисну копалину тощо) або показую
його (чи роблю це одночасно). Якщо об'єкт є в рідній місцевості, діти плескають
у долоні, якщо немає — мовчать.
Іноді за
допомогою краєзнавчих відомостей
здійснюю закріплення та поглиблення природничих понять, сформованих на
уроці.
Перевіряючи домашнє завдання, теж можна використовувати краєзнавчий
матеріал,
завдяки чому цей етап уроку виконуватиме не лише контрольну, а
й
пізнавальну функцію, стимулюючи цим самим увагу й активність учнів. Наприклад,
при вивченні теми «Поділ слів з подовженими м’якими приголосними звуками на
склади та для переносу» ( 2 клас, українська мова) при перевірці знань учнів пропоную
текст краєзнавчого змісту із завданням виписати слова з подовженими
м’якими приголосними звуками та поділити їх на склади.
Невід'ємною складовою навчального процесу є
інтегровані уроки, метою яких є формування світогляду про навколишній світ,
підвищення якості засвоєння матеріалу, створення творчої атмосфери.
Важливою умовою збагачення знань
учнів про свій рідний край є проектна
діяльність. У основі проекту лежить близька та актуальна для учнів проблема,
вирішення якої сприяє розвитку пізнавального інтересу, самоствердженню
особистості. Ми працювали над дослідницько- пошуковим проектом "Моє село
на карті України, хоч не відоме та дарма". Учні збирали матеріали про наше
село за певними напрямками, потім ми проводили захист проектів і як результат
нашої праці - оформлення альбому. Частину
матеріалів передали у краєзнавчий куток,
який організовано у школі. У минулому році мої випускники, учні 5 класу,
були запрошені на урок природознавства у 1 клас
( Тема «Чим славне твоє рідне село») де розповідали дітям про наше село.
На основі використання краєзнавчого
матеріалу вчу учнів берегти та охороняти природу рідного краю. Ми обговорюємо
ситуації, які бачимо щодня, вчу оцінювати поведінку і вчинки свої та оточуючих людей, бачити себе
серед природи. Так на уроці природознавства пропоную учням таку практичну
вправу:
"
–Діти! ми сьогодні одержали телеграму з нашого лісу:
"Дорогі
друзі! Ми найгарніші перші квіти весни, дуже хотіли милувати очі багатьох
людей, та нас безжально виривають з корінням, топчуть, не дають розквітати.
Допоможіть!"
- Як ви думаєте, від кого прийшов до нас
цей лист?
- Яку відповідь надішлемо до лісу?
- Яку допомогу ми можемо їм надати?
- Чи потрібно купувати маленькі лісові
букетики? Адже цим ми допомагаємо лихим людям.
На основі цього вчимось правильно
поводитись у природі, берегти її, усвідомити взаємозв'язки в природі, щоб не
порушувати їх, бо це призведе до поганих наслідків – і для людини, і для
природи. Ми проводили у школі акцію "Будь природі другом". Учні
збирали цікаві матеріали про природу нашого села, проводили опитування серед
учнів та учителів школи, батьків,
односельчан на тему "Що потрібно зробити для збереження природи нашого
села? ", оформляли стінгазету, роздавали агітаційні листівки. Багато років
підтримую традицію: з учнями 1 класу восени або навесні біля школи колективно
висаджуємо дерево, за яким потім доглядаємо. З своїми учнями біля школи посадити кущ калини. Також
у класі маємо багато вазонів. Привчаю учнів доглядати за ними. Кожної зими під
вікном класу вивішуємо годівничку, а
діти носять корм для пташок. Спостерігаємо за пташками, які туди прилітають, за
білками, які живуть у парку біля школи.
Та ніяка книга, бесіда, розповідь не
замінить прямого спілкування з квіточкою
і бджілкою, що збирає нектар. А якщо вона прислухається до голосу лісу і
завмирає при цьому – така дитина стає особистістю. У цьому сприяють прогулянки
і екскурсії на уроках природознавства, читання, образотворчого мистецтва. Поспілкувавшись з
природою, діти починають розуміти, що не достатньо тільки захоплюватись
природою, її треба берегти. Розвиток інтересу до всього живого, розуміння його
значення для людини знімає необхідність довгих пояснень правильної поведінки у
природі. Діти повинні розуміти, вони – друзі природи. Тому часто проводжу
екскурсії на уроках та в позаурочний час. Свої спостереження учні оформляють у
вигляді малюнків, творів– мініатюр, віршиків.
Вивчаємо звичаї та обряди свого краю. До
кожного святкового дня календаря учні готують повідомлення про те, як те чи
інше свято святкують у їхніх родинах, у
нашому краї. Всі ці матеріали збираємо у папки. Готуємо та проводимо родинні та
народні свята, вечорниці.
Не
менш важливі і його виховні можливості для:
-
патріотичного виховання учнів через формування їхнього інтересу до
минулого
і сучасного рідного краю; шанобливого ставлення до народних
традицій;
виховання почуття гордості за свій край і свій народ;
-
естетичного виховання молодших школярів шляхом формування
спостережливості
і здатності помічати красу рідної місцевості;
-
екологічного і трудового виховання учнів початкових класів через
формування
гуманного, відповідального ставлення до природи і праці людей;
зміцнення
бажання дітей брати посильну участь у природоохоронній
діяльності
своєї місцевості.
Крім навчальних та виховних можливостей,
залучений до уроку
краєзнавчий
матеріал може виконувати важливі розвивальні функції. Так, з
метою
розвитку мислення молодших школярів доступні для цілеспрямованого
формування
такі вміння: аналізувати навчальний матеріал, порівнювати,
встановлювати
головне, знаходити причинно-наслідкові зв’язки,
узагальнювати,
доводити, діяти за аналогією. Формування вміння здійснювати
названі
основні розумові операції можна успішно
досягти на краєзнавчому
матеріалі.
Крім розвитку мислення, краєзнавчі відомості мають великі
потенційні
можливості для формування самостійності учнів, їхньої
спостережливості,
стимуляції творчої активності.
Навчання та виховання учнів на краєзнавчих
традиціях необхідно здійснювати комплексно, тобто при взаємодії сім'ї,
громадських організацій, виходячи зі змісту, форм та методів виховання, з
урахуванням вікових та психофізіологічних особливостей. Тому тісно співпрацюю з
батьками. Залучаю батьків до організації і проведення свят, екскурсій, походів.
В пояснювальній записці до програми з природознавства
зазначається: «Найдоступнішим для учнів початкових класів є матеріал місцевої
природи. Тому в основу вивчення програмного матеріалу покладено краєзнавчий
принцип, який
орієнтує
вчителя на ознайомлення учнів з природними об’єктами своєї
місцевості».
Однак практична реалізація цієї вимоги
викликає певні труднощі. Це зумовлене
багатьма
причинами, серед яких головними, на мій погляд, є недостатня
розробка
науково – теоретичних основ краєзнавства у початковій школі та
брак
науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо використання на
уроках
краєзнавчого матеріалу. Тому використовуючи різні джерела ( додаткова
література, комп'ютер, статті місцевих газет та журналів, матеріали краєзнавчих
музеїв області) створюю базу даних з краєзнавчими матеріалами, складаю ребуси,
кросворди, фізкультхвилинки, дидактичні ігри, які використовую у роботі.
Матеріал збираю у папку "Стежинами рідного краю".
Опираючись на краєзнавчий матеріалами
маю можливість спостерігати за
тим,
як змінюється рівень якості знань дітей, їх пізнавальних інтересів
та
мотивація учіння. В успішному вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє
аналіз стану навченості учнів початкових
класів на краєзнавчому матеріалі, виявлення факторів, які позитивно і негативно
впливають на їх формування. Для порівняльного аналізу я використовую як
індивідуальні, так і колективні методи (анкети, бесіди, інтерв'ю,
спостереження, тестування, рейтинги).
Повідомлення краєзнавчого характеру
допомагають засвоєнню виучуваного на уроці програмового матеріалу, пов'язують з
життєвим досвідом дитини, формують бажання займатись самостійною дослідницькою
діяльністю, спрямованою на вивчення природи рідного краю.
Одночасно різні
форми роботи забезпечують розвиток спостережливості школярів,
їх моральних, естетичних почуттів, довільної уваги та її стійкості, вміння
конкретизувати та класифікувати об'єкти та явища оточуючого світу,
аналізувати залежність між ними,
виділяти істотне та другорядне. Таке наповнення змісту
навчально-виховного процесу в початковій школі краєзнавчим матеріалом
забезпечує не лише міцне й осмислене засвоєння знань і розширення кругозору
учнів, а й сприяє формуванню їх
елементарних морально-естетичних уявлень та розвитку світогляду.
Немає коментарів:
Дописати коментар