Абеткове свято

Мета: Вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання.
            Розвивати акторські здібності, уяву, вміння фантазувати.
            Виховувати у дітей любов до книги, дружні стосунки, родинні почуття.

Обладнання: «Чарівна квітка», макети книг, корони з літерами,                                великий конверт з листом.

Дійові особи: Поштар Пєчкін, Циганка, Пеппі Довга Панчоха, Дівчинка – Плакса,  Помилка, Чарівник, Буквар, Читанка, Рідна мова

На сцену виходять ведучі.

Ведуча Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?
Ведучий Та ні, когось не вистачає…
Ведуча Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

Ведучі
До школи радо хто спішить?
Старанно хто уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читать-писать?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?

ШКО-ЛЯ-РІ!

Ведучі
Хто радує і тат, і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?

ШКО-ЛЯ-РІ!

Ведучий
Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

Пісня «Ми браві першокласники», на мелодію пісні «Бескозырка белая, в полоску воротник»
Ми браві першокласники,
І все у нас гаразд.
Сьогодні ми зібралися,
Щоб вам прозвітувать.
 

Приспів
Щоб все на світі знати,
Потрібно працювать,
Щоб школу закінчити,
В престижний ВУЗ вступить.

Щоразу на уроках
Багато запитань.
Помалу, крок за кроком,
Ми йдем в країну знань.

Приспів

1. В нашім класі – урочистий

 “День прощання з Букварем”

 Пригадай-но як колись ти

 Був маленьким школярем.

2. Ми Букварик почали
Восени вивчати.
А тепер вже на 12
Вміємо читати.

3. Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова.
Перша сторінка, наступна сторінка,
Успіхи перші, і перші сльозинки.

4. А як важко було нам
Палички писати.
Ставити їх по порядку,
Мов солдатів на зарядку.

5. Ох за них нам попадало,
Бо ставали як попало.
Не вірили ні вчителька, ні мама,
Як важко було ставити їх прямо.
6. Такі муки ми терпіли,
Доки склад числа той вчили.
Зате тепер усі ми
Обчислюємо на високий рівень.

7. Ой було мороки з нами
Вчительці багато.
Як слова ми за хвилину
Вчилися читати.

8. Згадайте, люба вчителько,
Матусі, татусі,
Як «бекали » і «мекали»
Спочатку ми усі.

9. А нині любо слухати,
Як добре ми читаємо.
Подякуєм Букварику
І разом попрощаємось.

10. Про труднощі пережиті,
Про те, як їх ми долали
Можна стільки говорити,
Та часу замало.

11. Любі гості, мами й тата,
В нас букварикові свято.
Добре, що прийшли до нас
На гостину в перший клас.

12. Свято гарним вийти зможе,
Якщо кожен допоможе.
Від пісень і жартів, звісно,
Хай сьогодні буде тісно!

Пісня „Гей, чули, чули, чули …” (на мелодію пісні „Із сиром пироги”)
Прийшли ми всі на свято,
На свято Букваря,
І вивчили всі букви,
Усі: від А до Я.

Приспів
Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули, чули ви.
З буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.

У нас сьогодні свято,
Шануєм Букваря,
Відкрив він нам дорогу
До знань від А до Я.
Приспів

Пєчкін:
Це 1 клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримайте листа. А якщо дозволите, то і я побуду у вас на святі.

Учень читає листа:
«Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців. Покладаю на вас надію. З нетерпінням чекаю визволення.
Ваш Букварик.»

Вчитель:
Щоб врятувати Букварика, потрібно скласти «Чарівну квітку», а пелюстки цієї квітки у посланців чарівника. Кожна пелюстка – це завдання, яке потрібно неодмінно виконати.

(Лунає «чарівна» музика , а коли діти розплющують очі, перед ними танцює Циганка).
Циганка:
А ви хто такі?

Учень :
Ми першокласники.

Циганка:
Давайте я погадаю вам, які оцінки будуть у 2 класі.

Учень:
Не треба нам гадати. Ми і без тебе знаємо, що оцінки у нас будуть тільки високого рівня. Краще скажи, яке завдання нам треба виконати, щоб отримати пелюстку.

Циганка:
Яку пелюстку. Краще в карти зі мною пограйте.

Учень:
Ольго Іванівно, а хіба дітям можна в карти грати?

Вчителька:
Звісно – це не дитяча гра, але ж треба виручати Букварика, то ж доведеться спробувати. А якщо буде важко, то гості нам допоможуть.

(Циганка дістає з рукавів карти з прикладами і показує дітям. Діти відповідають).
Циганка:
Вгадали.

Учень:
А ми не гадаємо, ми так усе знаємо. Віддавай пелюстку.
(Циганка віддає дітям пелюстку. Знову звучить музика і з’являється  Пеппі)

Пеппі:
Я весела дівчинка, безтурботна і безвідповідальна. У мене немає ніяких проблем. Навчання мене цікавить менше за все. Люблю нашкодити, пожартувати над кимось, посміятись. Сподіваюсь, що ви такі самі і школа вам не потрібна. Якщо доведете, що я не права, віддам пелюстку.

Якщо правильну відповідь дасте, то станете моїми друзями. Кажіть «так» чи «ні».

•        Треба гарно вам читати? (Так)

•        Треба менших ображати? (Ні)

•        На перерві пострибати? (Так)

•        А всі парти пописати? (Ні)

•        Друга треба виручати? (Так)

•        А треба слухати матусю? (Так)

•        Тоді дратуйте хоч бабусю! (Ні)

•        В школі вибийте шибки! (Ні)

•        І вчительці робіть все навпаки! (Ні)

•        Брудне взуття несіть у школу! (Ні)

•        І книги кидайте додолу! (Ні)

•        Завжди старших поважайте! (Так)

•        І малюків не ображайте! (Так)

•        Чи хочете друзями моїми стати?

•        То я ж вас краще за вчительку буду навчати! (Ні)

Пеппі:

З такими розумненькими, добренькими я й сама  хочу дружити!

Здається ви мене переконали. Пелюстка ваша. А я піду до школи записуватись. Як ви гадаєте, візьмуть? (Йде)

 (Звучить музика і заходить Дівчинка-Плакса)

Плакса:

Я така одинока, у мене немає друзів. Мені завжди сумно. Я постійно пла-а-а-ачу. Якщо зумієте мене розвеселити – пелюстка ваша.

(Діти виконують пісню з рухами «Якщо весело живеться, роби так»)

Плакса: Ой, як мені смішно! Забирайте пелюстку, але за однієї умови: я залишаюся з вами.

 (Виходить Помилка).
Помилка:
Я Помилка лукава,
Погана в мене слава.
Букви плутаю, бува,
Перекручую слова.
Ну що , розумні первачки?
Мої знайдете помилки?
Якщо пелюсточку бажаєте,
Попрацювати добре маєте.
(Показує дітям картки, на яких записані слова з помилками. Діти їх виправляють).

З’являється Чарівник і звертається до присутніх.

Чарівник:
Бачу ви кмітливі, винахідливі , розумні діти. Всі мої завдання виконали. Я навіть подобрішав. Але я злий чарівник і так просто не здамся. У мене є ще одна умова. Якщо вона буде виконана, то вернеться ваш Букварик цілим і неушкодженим, а якщо ні, то пропало ваше свято. Моя умова в цьому конверті. А я зникаю. Мене не шукайте. Запам’ятайте: не виконаєте умову не вернеться Букварик!

(Віддає вчителеві конверт і зникає).
Вчитель:
Ну й налякав нас цей Чарівник. Але ми теж не здамося. Подивимось, що тут.
(У конверті завдання для гостей).
 Отже шановні гості для вас чарівник підготував загадкову абетку.

Презентація «Загадкова абетка».

Вчитель:
Молодці наші гості, не підвели. Заробили останню пелюсточку.

Наша квіточка ожила, засяяла яскравими барвами. То де ж наш Букварик?

(Заходить Букварик).
Букварик:
Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу.
І малечу як зустріну
Грамоті одразу вчу.
Я щасливий дуже,
І тому радію,
Що всі діти в вашім класі
Читати вже вміють.

Пісня «Мій букварик»

Мій букварик, мій букварик – він найкращий друг.

Прокидаюсь, посміхаюсь і беру до рук.

Буква «а» на зірку схожа, буква «о» - проста,

Гарно вчитись допоможе книжка золота.

П-в:

Завдання просте – а, бе, ве, ге,де.

Хто такий букварик має, той не пропаде.

Треба всім старанно вчитись, знати головне:

Книжка ця – найкраща в світі – виручить мене.

Буква «а» на зірку схожа, буква «о» - проста,

Гарно вчитись допоможе книжка золота.

Рідний наш букварику,

 Ми тебе любили,

 Ми з тобою весело й радісно дружили.

 Та прийшла пора прощатись,

 Час з тобою розлучатись.

Спасибі тобі за добру науку,

 За паличку першу і першу букву,

 За перше слово і першу казку,

 За першої вчительки щиру ласку.

Віднині будеш серед книг

 На місці першому стояти.

 Ти – найдорожчий від усіх,

 Бо навчив усіх читати.

Буквар:
Дякую за слово гарне,

 Та сумуєте ви марно!

 Вам дарую, першачки,

 Ці чудові книжечки!
(Виходять Читанка, Рідна мова)

Читанка.

 Я — Читанка, щоб всі читали

 Й казок, легенд багато знали.

 Тут вірші є, оповідання

 І різні для дітей завдання.

 Тут є прислів’я і лічилки,

 Ще скоромовки та мирилки.

 Щоб всі ви мудрими були

 Та в світ розумними ішли.

 Що швидше навчитесь читати,

 То більше зможете пізнати.

 В мені є пісня колискова,

 Й звучить чарівна рідна мова.

 Щоб ви чудово розмовляли

 Та розуму всі набирали.

Українська мова:

Вчилися ви на письмі писати,

Тепер мову будете вивчати.

У моїй державі — правил море,

Хто не вчить їх, в того — сум і горе.

В нашій рідній українській мові

Золоте зернятко — кожне слово.

Вчіться мові рідної, малята,

Я ж вам в цьому буду помагати.

Букварик.

Вони друзі ваші нові,

 Різнобарвні, кольорові.

 Їх шануйте і вивчайте,

 А мене не забувайте.

 До побачення! Прощайте!

 (Виходять п’ятикласники).

Пісня «А ми любимо читать».

1.У чудовий світ казковий, в таємничий світ

Відкриває двері школа нам з дитячих літ,

І веде нас по доріжках за дзвінком дзвінок.

Сторінки гортає книжка,

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,

Добрий гном і Білосніжка,

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,

Нам дають урок.

2.Карабаси-Барабаси теж у гості звуть

Наші друзі в кожнім класі у книжках живуть.

І навчать нас, неодмінно, як творить добро

Неслухняний Буратіно,

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,

Ніжна дівчинка Мальвіна,

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,

І сумний П’єро.

3.П’ятачок із Вінні-Пухом – хто не радий їм?

Ця весела книжка стала другом нам усім.

Навіть сонце здивувалось, що не видно нас

А ми просто зачитались,

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,

Ми читали і сміялись,

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,

Веселився клас.

1. Ми навчаємось у школі вже п’ятий рік. Тому шкільні будні нам звичні й приємні, хоча бувало, і ми потрапляли у різні історії.

2. А щоб з вами такого не сталося, ми вам дамо кілька порад.
Щоб не дивитись похмуро і скоса,
Ніколи не вчіться писати носом!

3. Щоб не гнітили вас горе і біди
До кінця з’їдайте сніданки й обіди.
Нещастя женіть, наче воду крізь сито!
Найкраще вчасно перекусити!

4. А трапиться двійка, гірка, мов цибуля,
Хоч як вона клята пече вас і муля,
Сльози видушує й кислу міну.
Миріться й приймайте як вітаміни.

5. Хай кожен із вас буде готовий
Покуштувати гірчиці і хрону.

6. Зате, хоч і буде в навчанні важко –
Дванадцятки цвістимуть в журналі як ромашки.

(Роздають першокласникам паперові ромашки з 12).

Першокласники:
Ми не просто малючки,
А вже справжні першачки.
А за років так дванадцять
Підростем на всі сто двадцять.

Обіцяєм не лінитись
Тільки на дванадцять вчитись.
Рано з сонечком вставати,
Щоб у школу не проспати.

Книги й зошити любити,
Берегти, а не рвати.
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.

На уроках не жувати,
Не дрімати і не спати.
І домашні всі завдання
На дванадцять готувати.

Будем вчитись ми сумлінно
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що в них такі гарні діти.

Будем добре ми учитись,
Співать і веселитись,
Щоб раділи мами милі,
Що такі ми в них щасливі.

Вчитель
Дитинство веселковими мостами,
Як в казці, швидко – швидко пролетить,
А потім юність росами – стежками …
Всі роки в школі – найсвітліша мить!
Тому у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
І перше свято це запам’ятайте.
Нехай щастить вам в добрий час.